На сайте infoworks.com.ua можно заказать новые, купить готовые, скачать бесплатные курсовые, рефераты, контрольные работы, дипломы, расчетные задачи, лабораторные по различным предметам.
Для того чтобы получить реферат или другую учебную работу, выберите раздел рефератов либо воспользуйтесь системой поиска рефератов.

Заказать контрольную, реферат, курсовую или дипломную работу...

Тема: «Контрольна з предмету Гроші та кредит» (ID:2527)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       9 стр.
Размер в архиве:   69 кб.

Предмет: Гроші та кредит



Зміст








1. Необхідність грошей. Сутність грошей як загального еквівалента. Портфельний підхід до визначення суті
грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал



1.1. Необхідність грошей


Виникнення та розвиток товарного виробництва супроводжується появою та еволюцією грошей - наймобільнішим і
найгнучкішим видом власності. Від їх успішного функціонування залежить реалізація величезної маси товарів і
послуг у сучасному суспільстві, стабільність і ефективність економічної системи.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок
угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке
трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Проте засновники політекономії дійшли
висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Потреба в обміні
виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно
працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було
потреби в грошах.

Епізодичний обмін продуктами відбувався ще в первісному суспільстві. Наприклад, одна община могла обмінювати
надлишок дичини на надлишок добутої іншою общиною риби.

Такий обмін можна виразити формулою:

1 туша тварини = 200 одиниць риби.

Ця формула не лише найпростіша, а й випадкова, оскільки обмін не мав регулярного характеру, довільно
обирались продукти і пропорції обміну. У формулі вартість туші тварини виражена у рибі, тобто другий товар є
засобом вираження вартості дичини. Останній товар відігравав активну роль, тобто виражав свою вартість певною
кількістю споживчої вартості риби і перебував у відносній формі вартості, бо його вартість співвідносилась з
вартістю іншого товару. Товар у формі риби відігравав пасивну роль, оскільки був лише засобом для вираження
вартості дичини. Тому він перебував в еквівалентній формі вартості, тобто протистояв першому товару у вигляді
рівної вартості (еквівалента). Якщо цей обмін розглядати з погляду общини, яка здобула надлишок риби, то
еквівалентом стане туша тварини (дичини).

У товарі-еквіваленті споживча вартість подвоюється: з одного боку, як продукт праці він має споживчу вартість
(у розглянутому прикладі риба є предметом харчування), з іншого - у його споживчій вартості виражається
вартість іншого товару. Отже, вже у простій формі вартості зароджувалося розмежування товару на два полюси: на
одному - товар, що перебуває у відносній формі вартості, виступає як вартість, на другому - товар, що
перебуває в еквівалентній формі вартості, виступає як споживча вартість.

Внутрішні суперечності товару (між споживчою вартістю і вартістю, конкретною і абстрактною працею) виявляються
у зовнішніх формах суперечності між двома товарами. Товар у відносній формі вартості - це споживча вартість,
продукт конкретної приватної праці, а товар в еквівалентній формі вартості - вартість абстрактна, продукт
суспільної праці[,с.145].

Коли община стала виробляти продуктів більше ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в
міжобщинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Розвиток виробництва, поглиблення суспільного поділу
праці, збільшення асортименту обмінюваних продуктів зумовили стихійне виокремлення товару, на який
обмінювалися всі інші. Поступово всі вироблені товари починають виражати свою вартість в єдиному товарі -
загальному еквіваленті, який має властивість загальної обмінюваності.

Гроші можна розглядати як специфічний товар, який найбільш придатний для збуту, який користується попитом і
пропозицією і має певну ціну.

Існує державна теорія Г. Кнаппа, де визначається особлива роль держави у створенні грошей. Дана концепція
мала домінуюче місце майже до кінця XVIII ст. В демократичних країнах панує еволюційна концепція.
Функціонування грошей в любій економіці має юридично визначений характер, однак роль держави не констатуюча, а
регулююча. На думку фахівців[;] поява грошей зумовлена історичною необхідністю, суспільство, на певному етапі
свого розвитку, повинно мати еквівалент для виміру людської праці.

Держава не створює гроші як економічне явище, вона лише визначає і змінює зовнішні атрибути грошей та умови
їх функціонування. Роль держави в тому, щоб грошима було б зручно користуватися. Щоб вони були надійними і
стабільними.


1.2. Сутність грошей як загального еквівалента.


Гроші, як зазначено вище, - це особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту. Гроші - явище
суспільне , вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що ґрунтуються
на принципі еквівалентності. Гроші виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні
товарів. Із появою грошової форми вартості товарний світ розпадається на товар і гроші - зовнішню
протилежність товару - протилежність між споживчою вартістю і вартістю.

Перехід від однієї форми вартості до іншої супроводжується істотними змінами суспільної форми товару. Кожна
наступна (після простої) форма вартості формувала все складнішу систему техніко-економічних відносин та
відносин економічної власності щодо кількості їх об'єктів і суб'єктів. Розвинутий вид еквівалента мав більшу
цінність, а отже, і вартість. Тому він ставав усе важливішим об'єктом власності, з приводу привласнення якого
розвивалась дедалі складніша сукупність відносин економічної власності, які через сферу торгівлі частково
поширювалися за межі інших країн.

Гроші також є найрухомішим елементом економічної власності, оскільки за них власник може придбати будь-яке
інше багатство (підприємства, землю, цінні папери, золото тощо), політичну владу, вплив на державний апарат.

На думку фахівців[;;] більш повно суть грошей розкривається у виконуваних ними функціях. Найважливішими
передумовами правильного теоретико-методологічного підходу до з'ясування основних функцій грошей є їх
органічне поєднання з процесом еволюції товарного виробництва і суспільного відтворення (а отже, і з
структурою цих процесів), аналіз таких функцій у процесі діалектичної взаємодії (що передбачає їх
взаємообумовленість і взаємопроникнення, діалектичне заперечення кожною наступною функцією попередньої менш
розвинутої). Можна виокремити функції у такій послідовності: функція міри вартості, засобу обігу, утворення
скарбів та нагромадження, засобу платежу, світових грошей.

Функція міри вартості. Полягає в тому, що гроші виражають вартість усіх інших товарів. І у товарах, і у грошах
втілена уречевлена людська праця, за допомогою грошей порівнюється вартість товарів, а вартість породжує міру
вартості. Вартість товару, виражена в грошах, є його ціною. Отже, вартість виявляється в ціні товару лише на
основі функції міри вартості. Таке визначення ціни правильно відображало реальні відносини економічної
власності лише за умов простого товарного виробництва.

Виконання грошима функції міри вартості є об'єктивною функцією, а масштаб цін - вагова кількість металу,
прийнята в країні за грошову одиницю — це технічна функція, яка залежить від волі держави і встановлюється
законодавчим шляхом.

Після відміни золотого стандарту паперово-кредитні гроші представляють насамперед загальну масу товарів і
послуг, що перебувають в обігу, отже, мають представницьку вартість без внутрішньої субстанціональної
вартості. Мінової вартості неповноцінні гроші набувають у процесі обігу, реалізації товарів і послуг, але
формують за інерцією представницьку вартість грошей у наступному циклі.



© 2012-2019 infoworks.com.ua