На сайте infoworks.com.ua можно заказать новые, купить готовые, скачать бесплатные курсовые, рефераты, контрольные работы, дипломы, расчетные задачи, лабораторные по различным предметам.
Для того чтобы получить реферат или другую учебную работу, выберите раздел рефератов либо воспользуйтесь системой поиска рефератов.

Заказать контрольную, реферат, курсовую или дипломную работу...

Тема: «КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ "ЛОГІКА"» (ID:3443)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
Скачать работу..
Объем работы:       8 стр.
Размер в архиве:   36 кб.

Контрольна робота



з дисципліни "Логіка"



Варіант 1



















Зміст











1. Основні закони логiки. Закон тотожностi та його об’єктивна основа. Закон протирiччя (непротирiччя). Типи
протиріч. Закон виключеного третього. Закон достатньої пiдстави. Закон подвiйного заперечення, контрапозицй,
де Моргана. Функції основних законiв логiки, Зокрема, в роботi економiста i юриста.



Вступ


Мислення людини відбувається не хаотично, а підлягає певним логічним законам. Під законом логіки розуміють
внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками.

Основними законами формальної логіки є закон тотожності, закон протиріччя, закон виключеного третього і закон
достатньої підстави.

Закони логіки, будучи специфічними законами мислення, нерозривно пов'язані із законами об'єктивного світу,
погоджуються з ними. Закони логіки об'єктивні, вони не створені людським розумом, не продиктовані мисленню
самим мисленням, як стверджує ідеалізм, а є відображенням закономірності об'єктивного світу.

Виражаючи основні властивості мислення, закони логіки мають свою основу, своє джерело в об'єктивних речах.
Кожний логічний закон відображає певну сторону дійсності, її властивості і відношення, має свій аналог і
подібність у природі. Так, закон тотожності є відображенням якісної визначеності речей і явищ, а закон
достатнього обґрунтування відображає причинно-наслідковий зв'язок між предметами і явищами світу.

Закони логіки існують і діють незалежно від волі і бажання людей. Мислення людини стихійно підлягає законам
логіки. Кожна людина незалежно від того, чи знає вона про існування законів логіки чи ні, мислить відповідно
до законів логіки.

Формально-логічні закони мають загальнолюдський характер. Вони єдині для всіх людей, незалежно від їхньої
класової чи національної належності. Всі люди мислять за одним і тим же законом логіки.

Якби логічний апарат (у тому числі і закони логіки) у різних класів і національностей був різним, то
взаєморозуміння людей взагалі було б неможливим, тоді неможливими були б виробництво, саме життя суспільства.


1. Закон тотожності


Закон тотожності формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі,
скільки б разів вона не повторювалася.

Думка тотожна сама собі тоді, коли вона стосується одного й того ж предмета і її зміст залишається одним і тим
же, скільки разів вона висловлюється. Якщо ж зміст думки змінюється або вона відноситься до іншого предмета,
то така думка не може вважатися тією ж самою, тотожною самій собі, це буде уже інша думка.

Закон тотожності у вигляді формули записується так: А є А, або А = А.

У математичній логіці закон тотожності записується такими формулами, що є аналогом змістовного закону
тотожності, котрий вивчається загальною формальною логікою:

1. АА. Читається: "Із А випливає А", або "А імплікує А".

2. А А. Читається: "А еквівалентне А", або "А рівнозначне А".

3. х(А(х)А(х)). Читається: "Для будь-якого предмета х розглядуваної області предметів правильне, що якщо х має
властивість А, то х має властивість А".

4. х (A(x)=A(x)). Читається: "Для будь-якого предмета розглядуваної області те, що х має властивість А,
рівнозначне тому, що х має властивість А".

Об'єктивною основою закону тотожності, його джерелом є якісна визначеність предметів і явищ зовнішнього світу.
Як відомо, речі та явища реальної дійсності перебувають у безперервному процесі руху та змін. Але кожна річ,
зазнаючи змін до певного часу, лишається саме тією річчю, а не іншою, має якісну визначеність, яка робить річ
тим, чим вона є, і відрізняє її від усіх інших речей. Ця загальна властивість усіх предметів і явищ
об'єктивної дійсності, зафіксована багатовіковою практикою, закріпилась у мисленні у вигляді закону
тотожності. У відповідності до того, як кожна річ володіє якісною визначеністю, і кожна думка, яка відображає
ту чи іншу річ, теж має бути визначеною.

Зміст закону тотожності полягає в таких його вимогах:

1. У процесі міркування про якийсь предмет необхідно мислити саме цей предмет і не можна підміняти його іншим
предметом думки.

Так, якщо ми обговорюємо Петренка, якийсь його вчинок, то ми маємо обговорювати Петренка, а не когось іншого,
і саме цей його вчинок, а не якийсь інший. Закон тотожності вимагає, щоб у процесі міркування було виділено
предмет міркування і цей предмет не підмінявся якимсь іншим предметом думки даної предметної області.

Предметна область – це коло предметів, у складі якого перебуває виділений нами предмет; область предметів, у
рамках якої визнаються дані, що мають смисл, закони і правила логіки.

Закон тотожності не забороняє переходити від одного предмета думки до другого, від одного обговорення питання
– до другого питання, він тільки забороняє підміняти один предмет думки другим предметом, одне питання другим
питанням. Якщо ми розпочали розмірковувати про що-небудь, ми повинні протягом усього розмірковування мати на
увазі саме цей предмет думки, а не якийсь інший. Звичайно, для того щоб скласти правильне уявлення про
обговорюваний предмет, необхідно розглянути й інші його сторони або інші предмети, з ним пов'язані, але



© 2012-2022 infoworks.com.ua